ГОЛОВНI ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ПIДМЕТ I ПРИСУДОК

Прочитати текст, дібрати до нього заголовок. У реченнях тексту видiлити граматичну основу (усно). Визначити, на якi питання вiдповiдають пiдмет i присудок.

Українськi легенди охоплюють i пернате царство. Вони розповiдають про курей, гусей, качок, голубiв, павича.

Крик пiвня на свiтанку вiдганяє вiд хати нечисту силу. У хвостi пiвень має особливу “ангельську” пiр’їну. Саме вона й будить його вранцi.

Особливими властивостями народна уява надiлила червоного пiвня. Вiн нiбито приносить щастя, охороняє худобу. В давнину чумаки брали такого пiвня в дорогу як надiйний оберiг вiд усього лихого. За повiр’ям, червоний пiвень вiдкривав людям скарби.

З етнографiчного довiдника.

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи пропущений пiдмет або присудок. Якими частинами мови виражено головнi члени в кожному реченнi?

… на своєму смiттi гордий. Без півня … сумна. Хвалилася… своїми дiтьми. Кожна жаба своє болото… . Добру людину бджола не … .

Народна творчість.

Довідка: пiвень, хата, сова, хвалить, кусає.

Переписати. Пiдкреслити в реченнях граматичнi основи. Вказати речення з одним головним членом. Указати речення з присудками, які вираженi двома словами.

На Сорок святих день рiвняється з нiччю. Господинi печуть пшеничнi жайворонки iз дзьобиком i крильцями. Всi дiти в школi ласують цими жайворонками. В Данилка жайворонок був спечений iз ячного тiста. Вiн з гордiстю показував усiм в школi свого бравенького жайворонка. Крильця були гарненькi. А всерединi в нього було запечено травинку. Вона була солодка, як мед.

За Ю. Яновським.

Прочитати. Видiлити граматичну основу речень. Вказати дiєслiвнi та iменнi складенi присудки.

Звикли за рiдну країну всi ми стоять до загину. (Б. Грiнченко.) Я молитись мушу за Україну, за народну душу. (П. Кулiш.) Троянди були пурпурові. (О. Ющенко.) Кулик на мiсцi соколинiм не буде птичим господином. (Нар. творч.) Весна тут була рожевим дiвчам. (В. Пiдмогильний.)

Переписати. Граматичнi основи речень пiдкреслити. У складених дiєслiвних присудках вказати допомiжне дiєслово та неозначену форму дiєслова. У складених iменних – дiєслово-зв’язку та iменну частину.

Схiд сонця зустрiти я вийшов у поле. (Олександр Олесь.) Душа мовчить, а хоче говорити, а хоче з другом роздiлити бiль. (I. Шарапов.) Погода у давнiх слов’ян був богом ясних днiв, був вiсником весни. (З етнографiчн. довiдн.)